Кирило Степанян. Деривативи кіберпанку та посткіберпанку

Кирило Степанян Деривативи кіберпанку та посткіберпанку Коментарі: Роман Рілов: Цікаво у плані згаданих жанрів чи є “атомпанк” та “постатомпанк” не в естетиці ретрофутуризму? Бо от жодного прикладу не згадаю. Кирилл Степанян: Романе, спасибі за коментар і порушення цікавого питання! Треба поміркувати над цим, але навсидку як раз нещодавно подумав про тонку межу сетингів в антуражі…

Кіберпанк, «ретро-панк» та деривативи

Кіберпанк, «ретро-панк» та деривативи Кіберпанк  Оформившись протягом першої половини 1980-х рр. жанр кіберпанку (на початку – насамперед літературний) поєднав пізній постмодерністський комплекс уявлень (ризоматична децентралізація та мережоцентризм, симуляція та симулякри, хаосмос, індетермінація, релятивізація та плюралізація тощо) із пафосом «контркультурного» бунту (звідси – punk) та відповідною критикою дистопійних тенденцій сучасної йому доби. Доби, яка стала епохою «касетного…

Теорія К. Г. Юнга в призмі «MegaTen»

Теорія К. Г. Юнга в призмі «MegaTen» Цікавий феномен розгорнувся навколо японської серії відеоігор в мультивсесвіті «MegaTen» («Megami Tensei» та «Shin Megami Tensei», що в останньому випадку перекладається в одному з варіантів як «Нова реінкарнація Богині»): починаючись з окультної прози Аї Нісітані, змішаної із жанром кіберпанк – історії про оцифровування пандемоніуму з сотень історичних демонів,…

«Криваво-чорне ніщо» Владіміра Набокова та опис психоактивної дії епіфізу: Інтердискурсивна гра в кореспонденцію

«Криваво-чорне ніщо» Владіміра Набокова та опис психоактивної дії епіфізу: Інтердискурсивна гра в кореспонденцію Ів Тангі. «Шторм (Чорний пейзаж)», 1926 Владімір Набоков, роман «Pale Fire» (1962), виходив як «Бледное пламя», або «Бледный огонь», в перекладах Вєри Набоковой, Сєргєя Ільїна, Алєксандри Глєбовской; поему перекладав Алєксандр Шарімов.  Пропонуємо Вашій увазі вільно-асоціавтивну , інтердискурсивну семіотичну гру, в якій з…

Perturbator ► Future Club

Perturbator ► Future Club Регулярно повторюваний у «Future Club» резонуючий звук є квінтесенцією страху перед майбутнім та футурошоку, боязні «технологічної сингулярності»: «Сова Мінерви вилітає опівночі».  «Future Club» в психоделічному відеоряді «Hotline Miami»: