Лідія Мазурчак. На вокзалі

Лідія Мазурчак

На вокзалі

Липень. Перон старого вокзалу. Здається, зараз вийде касир і скаже, що можна вже придбати квитки, адже потяг прибуває. На мить уява затуманює свідомість, і я бачу поруч себе людей, які із клунками та торбами поїдуть до Дрогобича, бо там міське життя чомусь вирує більше і сильніше, аніж тут, у нас. В Бориславі.

До мене підходить старий либак, в обдертій, почорнілій від нафти і праці, сорочці. Він щиро дивиться мені в очі й питає:

Ви теж до Дрогобича? Роботи у нас тут хоч відбавляй! Зранку до вечора на шахті працюю, піт з чола витираю. От їду до міста, внукам гостинців придбати. А Ви по що туди їдете?

Я мовчки схиляю голову й не знаю, що йому відповісти. Мене завжди якоюсь невидимою силою тягне до цього міста. Здається, воно приховує таємниці значно більші, аніж ми можемо уявити. То ж я ніяково підіймаю очі й відповідаю старому:

Панна їде на спацер…

Ох на спацер… У панни кавалєр з Дрогобича значить!

Ні, пане. Панна не має кавалера, буде спацерувати містом сама.

То Ви з тим, панно, обережно. Бо як підійдуть до Вас поліцаї, то біда чорна буде…

По цих словах почувся звук прибуваючого потягу. З самого серця вокзалу висипалася сила – силенна люду. Одні – з великими торбами і клунками, інші – з малесенькими, ледь помітними торбинами або взагалі без нічого. Обдерті, обшарпані нафтовики повільно заходили у вагони.

Ось уже чути гучний крик вокзального рупора. Потяг відходить, а я сумно дивлюся йому услід. Думаю про минуле, про час, який рікою біжить, а ти за ним наче і не встигаєш, хоча так намагаєшся. Мої думки линуть у місто, в якому вся сіль не лише під землею, а й в очах людей, які народжуються і помирають, кохають і розлучаються… Мені хочеться наздогнати потяг, зайти у вагон і поїхати до Дрогобича, зникнути хоч на мить з карти світу і часових поясів.

Здається, я зараз зірвуся й побіжу за останнім вагоном, який ще видніється в далині. Але раптом укус маленької смугастої оси повертає мене у реальність. Я все ще стою на пероні, тільки от дарма. Тут вже дуже багато років не ходять поїзди.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s