Лідія Мазурчак. Майстер і Маргарита

Лідія Мазурчак

Майстер і Маргарита

84754838_2684688581646604_2099822988621774848_n.jpg


Чомусь так гірко плаче. Бо болять
Слова його що серце отруїли
Вона втомилась від образ й проклять
А люди все як мухи цокотіли

Що Майстер й грішна дівка Маргарита
Живуть не так й не ті слова говорять
Що правда йде. Смілива й неприкрита
І що любов теж ходить зовсім поряд

Вона пізнала смак невинних фраз
А в серці розгулялась хуртовина
Пробач мені, прости мені хоч раз
Я ж дівчина… Письменниця… Людина….


Маргарита

84983257_2682295051885957_3038005405557981184_n.jpg

Цілуй мене так сильно як хотів
Колись проклясти всю людську природу
Відьом і “праведних” туманників й чортів
Як хочеш правди – подивись у воду

Мій любий Майстре, знаєш, так болить
Усе всередині. Мов забивають цвяхи
У мою душу кожен день і мить
Якби змогла то б обернулась птахом

Звила б гніздо на твоєму балконі
Й пісні співала б про палку любов

Цілуй мене у губи чи в долоні
Щоб жінкою змогла б я стати знов


Майстер

85063116_2687763194672476_8050045421797507072_n.jpg

І всюди Ви, і Ви десь біля мене
В оточенні злих духів і примар
Я Вас люблю. Бо так веліло небо
І Ви мені явилися із хмар

Немов би душу пронизало вістря
І вже не серце – дрібки кришталю
Із них я викладаю слово відстань
А потім перекреслюю – Люблю

Де б Ви не були й що б не говорили
Що світ не рай і тут все без прикрас

Такі як я Майстри його створили
Аби я зміг Вас бачити щораз…


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s