Eleanoora Rosenholm. Tammen varjossa

Eleanoora Rosenholm

Tammen varjossa

81JnqPTOwdL._SS500_.jpg


Lyrics:

(olen yksin pimeässä, tahdon murtaa oven
herään itkien, en tiedä kuka, missä, olen)
asun keltaisessa talossa, sinne kulje ei teitä
se on keskellä niittyä pimeää, vaikkei pilvet sitä peitä
pihallani kasvaa tammi, sen hyväilyyn öisin herään
paha tammi huohottaa vierelläni
rukoilen, älä satuta enää
paha varjo painautuu ylleni
ei henkäyskään ulkona tuule
pimeässä riuhdon ja huudan, vaan ei kukaan huutoa kuule
oksat raapivat verille ruumiini
huudan kivusta, inhossa itken
tahdon kuolla häpeään
likaisena kasvoni kätken
talo, jossa asun, sinne ei kulje teitä
on vain tammen varjo
piina, pahuus, pelko, sitoo meitä
olen yksin pimeässä, tahdon murtaa oven
herään itkien, en tiedä kuka, missä, olen
pakenen oksista vapaaksi, juoksen kirkuen alakertaan
pahan tammen varjo kannoillani ei sääli piirun vertaa
valokuvat olohuoneessani ovat kaikki samasta puusta
olemme kuvissa sidotut sylikkäin, vihityt jotka tiedä ei muusta
yritän sahata tammen, vaan verta vuodankin minä
mitä syvempään puuhun kajoan, omat haavani syvenevät
ei auta huuto vasten tyynyä, orjana elän ja maadun
pelon lapsi sylissäni, tammen juurelle rukoillen kaadun
talo, jossa asun, sinne ei kulje teitä
on vain tammen varjo
piina, pahuus, pelko sitoo meitä
olen yksin pimeässä, tahdon murtaa oven
herään itkien, en tiedä kuka, missä, olen

***

(Я один в темряві, я зруйную двері
прокидаючись плачу, не знаю хто, де, я)
Я живу в жовтому будинку, ти туди не ходиш
він посеред лугу темне, хоч він й не вкритий хмарами
дуб росте на моєму подвір’ї, прокиджуючи його вночі
поганий дуб біля мене
моліться, не (?) більше
зла тінь тисне на мене
немає подиху зовнішнього вітру
у темряві я плачу і плачу, але крик ніхто не чує
гілки дряпають мене до крові
Я плачу від болю, ненавиджу плач
Я хочу померти від сорому
бруд на моєму обличчі
будинок, де я живу, не заводить вас туди
це лише дубова тінь
муки, зло, страх, пов’язують нас
Я один в темряві, я зруйную двері
Я прокидаюся й плачу, я не знаю, хто, де я
тікаючи від гілок, (?)
тінь зла дуба на моїх (?) – не сором, як малюнок
фотографії у моїй вітальні – все з одного дерева
ми пов’язані на картинах винними, посвяченими, які більше нічого не знають
Я намагаюся різати дуб, але кровоточу
чим глибше я потрапляю в ліс, тим поглиблюватимуться мої рани 
не допомагає крик у подушку, я і живу рабом
дитина страху на моїх руках, молиться біля підніжжя дуба (?)
будинок, де я живу, не заводить вас туди
це лише дубова тінь
муки, зло, страх пов’язує нас
Я один в темряві, зламаються двері
Я прокидаюся плачу, я не знаю, хто, де я


Додатково:


 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s