Інтерв’ю із Русланом Халіковим.  Видавнича справа, «РХ» та академічне вивчення герметичних течій

Інтерв’ю із Русланом Халіковим 

Видавнича справа, «РХ»

та академічне вивчення герметичних течій

 

20525871_687727614755949_7338780981861925133_n.png

 


Сьогодні ведемо бесіду із Русланом Халіковим, релігієзнавцем, академічним дослідником герметичних течій, книговидавцем. 

29426125_1990051434356729_6880242339790715366_n.jpg

Руслан Халіков


К. С.:

Розкажи, будь ласка, про свою участь в проекті видання колективної монографії «Вододіли секуляризації», її першого видавця та Твоє перевидання, специфіку та долю інституту, який підготував її.

Р. Х.:

Монографія була замислена ще близько шести років тому, коли в Донецьку існувала філософсько-релігієзнавча школа. Дехто з майбутніх авторів був студентом колишнього факультету філософії та релігієзнавства, хтось там викладав. Мені пощастило випробувати обидві ролі. Потім почалася війна, ми роз’їхалися з рідного міста, але продовжили досліджувати релігію й надалі. Так виник і Український інститут стратегій глобального розвитку та адаптації (УІСГРА), це громадська організація, яку разом зі мною заснували кілька колег по колишньому університету. В центрі нашого дослідження — трансформації сучасного світу, а трансформація релігійної свідомості, поява чисельних і потужних релігійних ідеологій стала ознакою нинішніх змін. Тому ми запропонували іншим колегам, із якими починали досліджувати в Донецьку секуляризацію ще багато років тому, оформити свої думки в книгу. Україномовне видання ми зробили у 2015 році, тоді я ще не був видавцем формально, тож ми звернулися до вінницького видавництва “Нілан”, аби видати книгу. Друге видання ми зробили російськомовне в 2017 році, оскільки багато хто з авторів все одно писав свої розділи спочатку російською, а потім перекладав українською, тож ми вирішили видати і цей варіант. Він дещо змінений, туди увійшов, зокрема, й мій параграф про контрсекулярну релігійність як сучасний тренд. Також я зробив для монографії огляд ключових сучасних теорій секуляризації та її зворотного процесу (контрсекуляризації, десекуляризації, різні дослідники визначають його по-різному). В монографії ми простежуємо, як секуляризувалася Західна Європа, як цей тренд поширився світом, а також як сьогодні Європа отримує відповідь з боку регіонів, які колись перейняли від неї секуляризаційну моду.


оо

27858712_767908713404505_7296944319792754729_n.jpg

20689838_690935847768459_944546465830992521_o.jpg

https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2019/01/16/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%80/


К. С.:

Розкажи, будь ласка, скільки існує видавництво «РХ», яка його концепція, що символізує образ трикстера на емблемі?

Р. Х.:

Ще до отримання видавничої ліцензії я готував книги до публікації. Зокрема, збірники “Традиція і традиціоналізм” почали виходити з 2011 року, так само я брав участь у підготовці інших книг, але власне видавалися вони під брендами інших видавництв, часто це маленькі типографії, які мають видавничу ліцензію та не мають власної концепції чи впізнаваного імені. Також моєю мрією зі студентських років було створення бібліотечного простору, і десь років 10 тому ми з друзями створили таку собі мережу обміну літературою, яку назвали “Aghlaqin”. У деяких джерелах цей арабський образ інтерпретується як священне безумство, яке відповідає карті “Дурень” таро, а також образу трікстера. Трікстерську природу має і арлекін, що пов’язується з очільником Дикого полювання північної міфології. Ми хочемо своїми виданнями вивести людей зі звичного світу, показати, що відповідей може виявитися набагато більше, ніж питань, а отже простимулювати ставити питання. Через це образ Арлекіна на логотипі та деяких книгах.

20525871_687727614755949_7338780981861925133_n.png

Емблема видавництва «РХ»

Власне видавничу ліцензію я отримав у 2017 році, і з того часу видаю книги під своїм брендом. Переважно, це релігієзнавча література. Її видавати і складно, і легко. З одного боку, цільова аудиторія людей, що зацікавлені в релігійній та філософсько-релігійній проблематиці, дуже нечисельна. Ми не друкуємо чисто популярних книг про “езотерику” чи парапсихологію, які розходяться набагато краще, а тримаємо досить високий стандарт якості, при цьому я закликаю авторів відходити від наукових канцеляризмів у бік простої та яскравої мови. З іншого боку, я знаю не лише більшість авторів-релігієзнавців, яких хотів би надрукувати, але й значну частину потенційних читачів. Відтак наші маленькі наклади (максимальний досі був 350 примірників) розходяться серед зацікавлених доволі швидко, задовольняючи попит вузької аудиторії та дещо виходячи за її межі в пошуках нових читачів. Ми шукаємо як нові теми, так і нові формати видань, наприклад, значну частину текстів друкуємо в форматі покет-бук (А6), який не є популярним серед науковців, але дуже зручний для сучасної міської людини — таку книжку можна покласти в кишеню, барсетку, бананку, рідікюль і навіть тактичну сумку. Наші читачі віддаються книгам не лише за письмовим столом.

К. С.:

Поговоримо коротко про окремі видання.

Р. Х.:

Напевно, одним з найцікавіших проектів за час існування видавництва є серія, присвячена західному езотеризму. Ця тема лише поступово входить на український книжковий ринок. Маю на увазі не популярні книги з полки “Езотерика”, присутні в більшості книгарень, і також не на джерела типу алхімічних трактатів чи творів французьких окультистів, які також традиційно представлені в пізньорадянських чи пострадянських російських перекладах. Ми намагаємося видавати сучасних українських науковців, які досліджують західний езотеризм саме з академічних позицій — як явище в історії релігії та культури, яке вплинуло значною мірою на світогляд західної цивілізації. Першою в цій серії стала моя книга “Короткий путівник з окультного таро (1781-1951)”, де я розглядаю більшість окультних теорій походження таро, намагаюся структурувати ці теорії в кілька напрямків. Це одна з небагатьох книг, присвячених історії окультного таро, вона знайшла своїх читачів і серед академічної спільноти, і серед тарологів-практиків, тираж розійшовся дуже швидко, і зараз ми готуємо друге видання.


27857907_764690673726309_7804731843697886004_n.jpg

 


20479946_688062314722479_8096909564285679009_n.jpg


Приблизно в той же час, з різницею в пару тижнів, вийшла книга “Поетична алхімія Джеффрі Чосера”. Це перший україномовний переклад текстів Чосера, зроблений відомим фахівцем з алхімічного символізму Костянтином Родигіним. Переклад супроводжується його супровідною статтею та коментарями, де він демонструє, що попри позірний скепсис ліричного героя Чосера щодо алхімічних практик, автор цілком міг насправді поділяти цінності персонажа-алхіміка, а також точно був обізнаний у тонкощах тогочасної герметичної філософії. Наступного року серія алхімічних перекладів була доповнена унікальним перекладом класичного тексту “Turba Philosophorum”, який фактично створив цілий напрям в алхімії, але досі не був перекладений слов’янськими мовами. В Турбі поєдналися арабська, елліністична та християнська традиції, приділено значної уваги питанням перетворення природи, а композиція твору полягає в дискусії античних філософів. З 2018 року Турба доступна російською мовою завдяки Станіславу Галіновському, який нині займається перекладом ще одного важливого тексту, про який буде оголошено трохи згодом.


Turba_enl.jpg


51838836_766434827070000_7578438466300542976_n.jpg

https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2019/02/17/%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9-%D1%89%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/


Наше видавництво займається не лише публікацією перекладів, а й авторських досліджень у галузі езотеризму. Так, нещодавно вийшла друком книга “Кістка шамана” Віталія Щепанського, про яку на вашому сайті вже писали. Крім того, я продовжив уже під своїм брендом видання альманаха “Традиція і традиціоналізм”, присвяченого різним виявам цього світоглядного руху, який у нас часто асоціюється лише з Рене Ґеноном, але насправді він охоплює широке коло авторів, які часто сперечалися не лише з модерном, але й один з одним. В останньому числі альманаха, яке є досі доступним у паперовому вигляді, ми видали перші українські переклади легіонерської публіцистики Мірчі Еліаде (виконані Сергієм Заїковським) та російськомовний переклад сучасного суфійського трактату “Книга Хубба” Абдулькадира ас-Суфі (переклад зроблено Салманом Севером). Ще один проект, до якого ми долучилися — серія “De Religione” Молодіжної асоціації релігієзнавців. У моєму видавництві вийшла друга книга з серії, присвячена неорелігіям, за редакцією Ірини Каплан. Як і альманах “Традиція і традиціоналізм”, ця книга є за форматом збірником статей, і вона присвячена кільком новим релігіям, зокрема, Церкві саєнтології та Церкві об’єднання.

37082468_859110097617699_1024035269835227136_n.jpg

37127965_859110080951034_8366620361604726784_n.jpg

37045814_859110087617700_4042854880388317184_n - копия.jpg


38227508_2228903270671490_7142483261233561600_n.jpg

38190299_2165430466818824_1456764975937748992_n.jpg

35114107_842134759315233_8074439547548598272_n.jpg

21462331_702484366613607_5910035385946527610_n.jpg


21105887_697330103795700_4421737172249328931_n.jpg

21191950_697330400462337_2784378225643991423_n.jpg

21077486_697330430462334_9204483164772166179_n - копия.jpg


Оскільки ми видаємо книги невеликими накладами, чимало з них уже повністю вичерпані та стали бібліографічною рідкістю. Ті книги, які ще доступні, можна придбати в кількох книгарнях, наприклад, у мережі “Книгарня Є”. Зазвичай ця мережа не схильна працювати з мініатюрними видавництвами, але нішевість та якість наших продуктів дозволила заключити з нею контракт, і тепер деякі з книг можна придбати в “Книгарні Є” по всій країні. Зокрема, там продається монографія “Вододіли секуляризації”, збірка філософських есе “Метафізика Донецька”, моя книга про карти, переклад алхімічних творів Чосера та деякі інші наші книги. Також наші книги можна знайти в інтернет-книгарнях “Yakaboo” та “Архе”.


22894456_722253807969996_6165263887923226972_n.jpg


К. С.:

На Твою думку, чому академічне вивчення герметичних течій думки були витіснені на маргінес? Перегини невідомо як витлумаченого позитивізму давно пішли в минуле, про те й в тій же Європі такі студії виникли нещодавно. Яка в цьому роль Ваутера Ханеграафа?

Р. Х.:

Академічне вивчення герметизму не те, щоб було витіснено, воно просто не так давно взагалі з’явилося. Якщо раніше західний езотеризм був радше предметом або преклоніння, або заперечення, то протягом останніх кількох десятиліть він поступово став легітимною сферою наукових зацікавлень. На Заході це сталося трохи раніше, і роль Ханеграафа полягає у концентрації навколо себе академічної спільноти, що робить езотеризм предметом дослідження. До цієї спільноти долучалися також представники езотеричних організацій, які накладали академічну методологію на власний езотеричний досвід, що дозволило глибше і точніше досліджувати явище. Щось схоже в Росії зробив С. Пахомов, який увів до освітньої системи РФ езотеріологію як наукову дисципліну, з якої можна отримувати магістерський ступінь. До очолюваної Пахомовим Асоціації дослідників езотеризму і містицизму також долучаються не лише академічні теоретики, а й практики та представники різних езотеричних організацій. Взаємообмін думками дуже корисний і вже надихнув на видання цілої низки книг, організації конференцій та літніх шкіл. З іншого боку, це не робить дослідження західного езотеризму автоматично більш успішним, ніж інші гуманітарні дисципліни. Воно не набагато маргінальніше за  звичайне академічне релігієзнавство, яке теж не надто поширене в системі освіти, хоча вже і встигло затвердитися як авторитетна навчальна дисципліна.

К. С.:

Що являє собою академічне дослідження езотеризму в Україні та її асоціації тут і за кордоном?

Р. Х.:

Академічне дослідження західного езотеризму, так само як і академічне дослідження релігії, виносить за дужки власне віру в окультні сили чи в надприродне. Тобто ми досліджуємо тексти, світогляд та поведінку людей, а не те, у що вони вірять. Також досліджуємо структуру езотеричних організацій, так само як у релігієзнавстві ми досліджуємо структуру релігійних організацій. У світі є кілька університетських центрів, які досліджують західний езотеризм в академічному ключі. Вони зосереджені в США, Нідерландах, Швеції, Росії та кількох інших державах, це часто кафедри або магістерські програми. Також є кілька організацій, що об’єднують дослідників езотеризму — я вже згадував про Асоціацію дослідників езотеризму і містицизму, вона діє, переважно, на пострадянському просторі, дехто з українців, у тому числі я, перебувають також у її лавах. Але найвідоміша мережа — це Європейське товариство дослідників західного езотеризму (European society for the Study of Western Esotericism), яка має чисельні дочірні регіональні осередки, насправді, по всьому світу. Там теж є українці серед членів товариства. В партнерстві з цими двома організаціями ми проводили в Україні молодіжну релігієзнавчу школу з західного езотеризму в 2017 році, а АДЕМ ще в 2010-му проводила свою велику конференцію в Дніпрі. Спеціальних навчальних програм з західного езотеризму в Україні поки не відкрито, тому дослідники, що намагаються займатися цим явищем, переважно, працюють в галузі релігієзнавства, сходознавства, інших гуманітарних дисциплін. Щодо видання наукових праць езотеріологічної проблематики — ситуація поступово відходить від нуля в бік бодай незначного прогресу. В Україні також є кілька видавничих проектів, прямо з академічним дослідженням езотеризму не пов’язаних, але таких що сприяють його розвиткові. Зокрема, можна згадати піонера публікації езотеричної класики — видавництво “Софія”, унікальну серію російськомовних перекладів алхімічної класики “Пор-Рояль” та інші важливі видання. Середовище людей, які цікавляться західним езотеризмом, в Україні достатньо значне, тому найважливіше завдання — це сприяти розбудові незаангажованого, об’єктивного дослідження західного езотеризму в університетській науці.


 

Книги можна замовити на сторінці видавництва :

https://www.facebook.com/pxpublisher/


Інтервю’вав Кирило Степанян

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s